металолом

Металолом, чи металобрухт, чи просто брухт?

«Рідко коло якої школи не лежить і досі 2–5 машин металолому», — читаємо в газетній замітці, а в іншій газетній статті бачимо іншу назву тої самої речі: «До металобрухту часто здають дефіцитні запчастини, цілком придатні ще до практичного використання»; нарешті, в художньому творі натрапляємо на таке визначення: «Маленькі славні гарматки... стрибали по брухту вздовж вузької вулиці» (О. Гончар). То як правильно назвати ту металеву ламань, що зветься по-російському металлолом? Тут має рацію письменник О. Гончар: вона зветься брухт. І нема потреби додавати до цього слова ще й метало, бо брухт складається з металевих, а не якихось інших покидьків.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. металолом — металоло́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. металолом — -у, ч., розм. Лом, брухт металів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. металолом — МЕТАЛОЛО́М, у, ч. Скорочення: металевий лом. – Коли я не дам план по [з] металолому, то, може, й домна якась у Донбасі стане (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. металолом — БРУХТ (збірн. — ламані або придатні тільки для перероблення металеві предмети), МЕТАЛОБРУ́ХТ, МЕТАЛОЛО́М. Навпроти кузні іржаво червоніють купи різного брухту (О. Гончар); Збирання металобрухту (металолому). — Пор. I. 1. лом. Словник синонімів української мови
  5. металолом — МЕТАЛОЛО́М, у, ч. Скорочення: металевий лом. — Коли я не дам план по металолому, то, може, й домна якась у Донбасі стане (Кучер, Трудна любов, 1960, 254). Словник української мови в 11 томах