обслуга

Обслуга й обслуговування (обслужування)

«У місті відчувається погана поштова обслуга», — читаємо в одній газеті, й відразу впадає в очі помилкове використання слова обслуга, яке має інше значення, ніж те, що надала йому газета.

Обслуга — це не дія, що задовольняє чиїсь потреби, а група людей, призначених виконувати певну роботу, здебільшого в військовій справі. Російським відповідником до цього слова буде расчет, прислуга, як це бачимо в такій, наприклад, фразі: «Гармату викотили на платформу, а обслуга зайняла теплушку» (В. Козаченко).

Коли треба передати дію, спрямовану на виконання якогось завдання, тоді слід удаватись до слів обслуговування або обслужування.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обслуга — -и, ж. 1》 Група людей, що обслуговує певний об'єкт. 2》 військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін. 3》 рідко. Те саме, що обслуговування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обслуга — Екіпаж, команда, персонал, штат, залога; (дія) обслугов|ув|ання. Словник синонімів Караванського
  3. обслуга — [оубслуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
  4. обслуга — ОБСЛУ́ГА, и, ж. 1. Група людей, що обслуговує певний об'єкт; персонал. Шкода, що скіфи з царської обслуги взяли ворота на залізні шпуги (Л. Костенко); Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (А. Головко). 2. військ. Словник української мови у 20 томах
  5. обслуга — обслу́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. обслуга — ОБСЛУ́ГА військ. (група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін.), РОЗРАХУ́НОК. Лейтенант побачив кулеметну обслугу з трьох чоловік, що зачаїлись під дубом (О. Словник синонімів української мови
  7. обслуга — ОБСЛУ́ГА, и, ж. 1. Група людей, що обслуговує певний об’єкт. Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (Головко, І, 1957, 473). 2. військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін. Словник української мови в 11 томах