обслуга
обслу́га
-и, ж.
1》 Група людей, що обслуговує певний об'єкт.
2》 військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін.
3》 рідко. Те саме, що обслуговування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обслуга — обслу́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обслуга — Екіпаж, команда, персонал, штат, залога; (дія) обслугов|ув|ання. Словник синонімів Караванського
- обслуга — [оубслуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
- обслуга — Обслуга й обслуговування (обслужування) «У місті відчувається погана поштова обслуга», — читаємо в одній газеті, й відразу впадає в очі помилкове використання слова обслуга, яке має інше значення, ніж те, що надала йому газета. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- обслуга — ОБСЛУ́ГА, и, ж. 1. Група людей, що обслуговує певний об'єкт; персонал. Шкода, що скіфи з царської обслуги взяли ворота на залізні шпуги (Л. Костенко); Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (А. Головко). 2. військ. Словник української мови у 20 томах
- обслуга — ОБСЛУ́ГА військ. (група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін.), РОЗРАХУ́НОК. Лейтенант побачив кулеметну обслугу з трьох чоловік, що зачаїлись під дубом (О. Словник синонімів української мови
- обслуга — ОБСЛУ́ГА, и, ж. 1. Група людей, що обслуговує певний об’єкт. Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (Головко, І, 1957, 473). 2. військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін. Словник української мови в 11 томах