аболіція

(англ. аbolition)

1. cкасування закону або рішення.

2. ліквідація посади або відмова від неї.

3. закриття кримінальної справи до винесення вироку.

4. відстоювання честі – офіційне спростування наклепу.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аболіція — АБОЛІ́ЦІЯ, ї, ж., юр. 1. Скасування закону, рішення, угоди. У рієлтерській практиці аболіцією називають скасування раніше зафіксованої домовленості про угоду (з наук. літ.). 2. Ліквідація посади. Словник української мови у 20 томах
  2. аболіція — Уневага Словник чужослів Павло Штепа
  3. аболіція — рос. аболиция (латин. abolitio -знищення, скасування) — 1. Скасування закону або рішення. 2. Ліквідація посади або відмова від неї. 3. Припинення кримінальної справи (abolitio criminis) до винесення вироку. Eкономічна енциклопедія
  4. аболіція — аболі́ція іменник жіночого роду скасування рідко Орфографічний словник української мови
  5. аболіція — -ї, ж. 1》 Скасування закону, рішення, посади. 2》 Припинення кримінальної справи на стадії, коли винність обвинувачуваного юридично ще не доведена. 3》 Відновлення честі – офіційне спростування наклепу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. аболіція — аболі́ція (лат. abolitio – знищення, скасування) 1. Скасування закону, рішення, посади. 2. Припинення кримінальної справи на стадії, коли винність обвинувачуваного юридично ще не доведена. Право А. належить до компетенції глави держави. 3. Відновлення честі – офіційне спростування наклепу. Словник іншомовних слів Мельничука