аболіція

рос. аболиция

(латин. abolitio -знищення, скасування) — 1. Скасування закону або рішення. 2. Ліквідація посади або відмова від неї. 3. Припинення кримінальної справи (abolitio criminis) до винесення вироку. 4. Відновлення честі (abolitio infamiae) — офіційне спростування наклепу. Цей термін запозичено з римського права.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аболіція — АБОЛІ́ЦІЯ, ї, ж., юр. 1. Скасування закону, рішення, угоди. У рієлтерській практиці аболіцією називають скасування раніше зафіксованої домовленості про угоду (з наук. літ.). 2. Ліквідація посади. Словник української мови у 20 томах
  2. аболіція — Уневага Словник чужослів Павло Штепа
  3. аболіція — аболі́ція іменник жіночого роду скасування рідко Орфографічний словник української мови
  4. аболіція — -ї, ж. 1》 Скасування закону, рішення, посади. 2》 Припинення кримінальної справи на стадії, коли винність обвинувачуваного юридично ще не доведена. 3》 Відновлення честі – офіційне спростування наклепу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аболіція — (англ. аbolition) 1. cкасування закону або рішення. 2. ліквідація посади або відмова від неї. 3. закриття кримінальної справи до винесення вироку. 4. відстоювання честі – офіційне спростування наклепу. Економічний словник
  6. аболіція — аболі́ція (лат. abolitio – знищення, скасування) 1. Скасування закону, рішення, посади. 2. Припинення кримінальної справи на стадії, коли винність обвинувачуваного юридично ще не доведена. Право А. належить до компетенції глави держави. 3. Відновлення честі – офіційне спростування наклепу. Словник іншомовних слів Мельничука