амортизація

(англ. аmortization)

1. об’єктивний процес поступового перенесення вартості знаряддя праці відповідно до його зносу на вироблену за їх допомогою продукцію, послуги. Шляхом проведення амортизаційних відрахувань, що включаються у витрати на виробництво і послуги, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення основних фондів. Нарахування амортизаційних сум має постійний і безперервний характер, а їх використання на відтворення основних фондів відбувається після закінчення нормативних строків використання фондів. Амортизаційний фонд формується під впливом багатьох факторів: рівня норм а., вартісної оцінки основних фондів, їх складу, структури, галузевої структури економіки.

2. поступова сплата боргу окремою особою або організацією шляхом періодичних внесків або викупу зобов’язань.

3. визнання боргового зобов’язання недійсним внаслідок його втрати, крадіжки тощо.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. амортизація — амортиза́ція [лат. amortisatio – погашення, від mors (mortis) – смерть] 1. Пом’якшення ударів (див. амортизатор). 2. Поступове зношування основних фондів (устаткування, будівель, споруд) і перенесення їхньої вартості на вироблювану продукцію. 3. Зменшення цінності оподаткованого майна. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. амортизація — рос. амортизация (латин. amortisatio — погашення, від mors (mortis) — смерть) — поступове зношування основних фондів (обладнання, приміщень, будівель) і перенесення цієї частини їх вартості на собівартість виготовленої за їх участю продукції... Eкономічна енциклопедія
  3. амортизація — В економіці процес поступової втрати вартості основних засобів, які вживають упродовж певного періоду. Універсальний словник-енциклопедія
  4. амортизація — амортиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. амортизація — Погашення частинами [XIX] Незважаючи на правну повносильність патентів цісарських із д. 17 цвітня 1848 р. і з д. 15 серпня 1849, ані на неясність пізніших патентів і розпоряджень, міністр бар. Словник з творів Івана Франка
  6. амортизація — АМОРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. техн. Пом'якшення поштовхів, захист від трясіння і великих навантажень за допомогою амортизаторів. Будучи не в змозі здолати стихію природи, людина протиставила їй міць сталі, бетону, придумала безліч способів амортизації (із журн. Словник української мови у 20 томах
  7. амортизація — Амортиза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. амортизація — -ї, ж. 1》 ек. Поступове зниження вартості основних фондів (устаткування, будинків і т. ін.) внаслідок їх зношування. || фін. Перенесення вартості машин, будинків та ін. на вироблювану продукцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. амортизація — Умор, замор Словник чужослів Павло Штепа
  10. амортизація — АМОРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. ек. Поступове зниження вартості основних фондів (устаткування, будинків і т. ін.) внаслідок їх зношування. До собівартості продукції тваринництва включають амортизацію тваринницьких приміщень... Словник української мови в 11 томах