1. Економічний словник

винагорода

(англ. сотpensation)

відповідно до теорії мотивації все те, що людині може видаватися цінним.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винагорода — винагоро́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. винагорода — Плата за працю, нагорода за якісь послуги; те, що дається або робиться замість чого-небудь втраченого, заподіяного тощо. Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов’язались до ранішньої роботи (І. Літературне слововживання
  3. винагорода — Нагорода, плата, заплата, платня, премія, кн. мзда, (авторська) гонорар; (за послугу) віддяка; (за шкоду) відшкодовання, компенсація. Словник синонімів Караванського
  4. винагорода — -и, ж. Те, що є платою за працю, нагородою за які-небудь заслуги. || Те, що дасться або робиться замість чого-небудь утраченого, заподіяного і т. ін. Агентська винагорода — оплата посередницьких послуг за продаж товару та його рекламу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. винагорода — ВИНАГОРО́ДА, и, ж. Те, що є платою за працю, нагородою за якісь заслуги. Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов'язались до ранішньої роботи (І. Словник української мови у 20 томах
  6. винагорода — I аванс, відплата, віддяка, заробіток, заробок, зарплата, оплата, плата, платня II див. подяка Словник синонімів Вусика
  7. винагорода — В психології приємне відчуття, яке є наслідком поведінки особи; виступає як позитивне підсилення; збільшує ймовірність подібної поведінки в майбутньому. Універсальний словник-енциклопедія
  8. винагорода — НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев. Словник синонімів української мови
  9. винагорода — Ви́нагорода, -ди; -ро́ди, -ро́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. винагорода — ВИНАГОРО́ДА, и, ж. Те, що є платою за працю, нагородою за які-небудь заслуги. Пунктуально о шостій годині прибули складачі, що за окрему винагороду зобов’язались до ранішньої роботи (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. винагорода — Винагорода, -ди ж. Награда. Словник української мови Грінченка