гарант

(англ. guarantee)

доручитель, держава, юридична чи фізична особа, що дає гарантію у будь-чому.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарант — гара́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гарант — [гарант] -нта, м. (на) -нтов'і /-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. гарант — -а, ч. 1》 Держава, організація чи особа, які гарантують що-небудь; поручитель. Гарант миру. Гарант безпеки. 2》 розм. Президент країни, що гарантує дотримання, дію основного закону країни – конституції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гарант — ГАРА́НТ, а, ч. 1. Фізична або юридична особа, держава, організація, що надають і виконують певні гарантії. З півсотні недавніх бранців .. Словник української мови у 20 томах
  5. гарант — гара́нт (франц. garant) поручитель, той, хто дає гарантію. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гарант — ПОРУ́ЧНИК (той, хто ручиться за когось, гарантує щось), ГАРА́НТ спец., ПОРУЧИ́ТЕЛЬ книжн. Довелося (панові Бжеському) поставити двох поручників у тому, що кара буде сплачена протягом місяця (З. Тулуб); Лихо, коли за лихого поруку дає поручитель (переклад Бориса Тена). Словник синонімів української мови
  7. гарант — ГАРА́НТ, а, ч. Той, хто гарантує що-небудь; поручитель. В особі Радянського Союзу український народ, як і всі інші народи, мав надійного гаранта свого національного суверенітету і незалежності (Рад. Укр., 24.Х 1957, 1). Словник української мови в 11 томах