ліцензіат

(англ. license-holder)

1. особа, яка придбала у власника винаходу, патенту, технічної новинки за відповідну плату право використання цих нововведень у межах, зафіксованих у ліцензійному договорі.

2. фізична або юридична особа, що виступає стороною в ліцензійній угоді як покупця ліцензії. Ліцензіат, купуючи ліцензію, здобуває право на комерційне і промислове використання винаходу протягом визначеного часу.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцензіат — ліцензіа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліцензіат — -а, ч. Юридична особа, яка купує у власника винаходів, патентів тощо право на їх використання за певних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліцензіат — ЛІЦЕНЗІА́Т, а, ч. Особа, що отримує ліцензію від ліцензіара. Відповідальним редактором часопису став Іван Багряний, а ліцензіатом (тобто особою, на чиє ім'я дано дозвіл видавати часопис) – Михайло Турчманович (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. ліцензіат — рос. лицензиат особа, що одержала повноваження, право (ліцензію) від ліцензіара (ліцензіодавця) на певні види обмеженої державою діяльності або на використання у комерційній діяльності патентних розробок, інших ліцензій, винаходів, ноу-хау на умовах, зазначених ліцензіаром. Eкономічна енциклопедія