ліцензіат

ліцензіа́т

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцензіат — -а, ч. Юридична особа, яка купує у власника винаходів, патентів тощо право на їх використання за певних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ліцензіат — ЛІЦЕНЗІА́Т, а, ч. Особа, що отримує ліцензію від ліцензіара. Відповідальним редактором часопису став Іван Багряний, а ліцензіатом (тобто особою, на чиє ім'я дано дозвіл видавати часопис) – Михайло Турчманович (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. ліцензіат — (англ. license-holder) 1. особа, яка придбала у власника винаходу, патенту, технічної новинки за відповідну плату право використання цих нововведень у межах, зафіксованих у ліцензійному договорі. Економічний словник
  4. ліцензіат — рос. лицензиат особа, що одержала повноваження, право (ліцензію) від ліцензіара (ліцензіодавця) на певні види обмеженої державою діяльності або на використання у комерційній діяльності патентних розробок, інших ліцензій, винаходів, ноу-хау на умовах, зазначених ліцензіаром. Eкономічна енциклопедія