ліцензіат
ЛІЦЕНЗІА́Т, а, ч.
Особа, що отримує ліцензію від ліцензіара.
Відповідальним редактором часопису став Іван Багряний, а ліцензіатом (тобто особою, на чиє ім'я дано дозвіл видавати часопис) – Михайло Турчманович (з наук. літ.);
Ліцензіат, у академічному значенні, – особа, якій дано ліцензію викладати певні курси на університетському рівні (з навч. літ.);
Ліцензіати з виробництва електроенергії здійснюють свою діяльність на власному або орендованому обладнанні (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліцензіат — ліцензіа́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ліцензіат — -а, ч. Юридична особа, яка купує у власника винаходів, патентів тощо право на їх використання за певних умов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліцензіат — (англ. license-holder) 1. особа, яка придбала у власника винаходу, патенту, технічної новинки за відповідну плату право використання цих нововведень у межах, зафіксованих у ліцензійному договорі. Економічний словник
- ліцензіат — рос. лицензиат особа, що одержала повноваження, право (ліцензію) від ліцензіара (ліцензіодавця) на певні види обмеженої державою діяльності або на використання у комерційній діяльності патентних розробок, інших ліцензій, винаходів, ноу-хау на умовах, зазначених ліцензіаром. Eкономічна енциклопедія