1. Економічний словник

мито

(англ. duty)

1. податок, сплачуваний за перевезення товарів через державні кордони, а також за користування шляхами, мостами, портовими спорудами тощо.

2. грошова плата, що стягується певними державними органами (судовими установами, арбітражем, нотаріатом) із громадян, організацій, установ, фірм, підприємств за надання їм послуг або вчинення відповідних дій.

3. грошовий збір, стягнутий при ввезенні і вивезенні товарів за межі митної території країни. Ставки мита, згруповані в митному тарифі. За способами стягування мита вони поділяються на специфічні — стягуються з одиниці виміру кількості товару (тонни, штуки), і адвалорні — стягуються у вигляді відсотка з ціни товару.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мито — ми́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. мито — Ми́то. Податок, грошовий збір. Міста не можуть без него [мита] обійти ся. Оно справедливе, бо хто буде за тими, гцо продають в місті, прятати і замітати, хто буде стерегти їх і їх майна, коли на те не буде гроша з мита? (Б., 1895, 13, 4) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. мито — див. ПОДАТОК. Словник синонімів Караванського
  4. мито — див. податок Словник синонімів Вусика
  5. мито — -а, с. Податок, що його справляють з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними та державою певних дій, перелік яких визначає законодавство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мито — МИ́ТО, а, с. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон; грошовий збір, стягуваний відповідними органами за здійснення державного контролю, обліку, реєстрації чого-небудь (яких-небудь операцій, деяких видів діяльності)... Словник української мови у 20 томах
  7. мито — Особливий податок чи платіж, накладений на експортовані та імпортовані товари. Універсальний словник-енциклопедія
  8. мито — МИ́ТО (податок, який стягується за ввіз і вивіз товарів), МИ́ТНЕ заст.; ТАМГА́ (на Русі під час монголо-татарського ярма). Платиться в Криму і на Дону мито від чумацького воза (Ганна Барвінок); Мусій зрадів, що, певне... Словник синонімів української мови
  9. мито — МИ́ТО, а, с. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. мито — рос. пошлина державний податок, що стягується з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними і державою певних дій. Eкономічна енциклопедія
  11. мито — Мито, -та с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21. Словник української мови Грінченка