мито
МИ́ТО, а, с.
Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон; грошовий збір, стягуваний відповідними органами за здійснення державного контролю, обліку, реєстрації чого-небудь (яких-небудь операцій, деяких видів діяльності), за видання спеціальних дозволів на що-небудь.
Імпортне мито;
Транзитне мито;
Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (І. Франко);
– Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах);
Щоб обмежити довіз іноземних товарів у Росію, на них були накладені високі мита (з навч. літ.).
△ (1) Антиде́мпінгове ми́то – мито, яке стягують за продаж експортованих товарів за цінами, нижчими від світових або від внутрішніх цін держави-імпортера.
Положення угоди про визначення квот, а також заяви до нього про незастосування антидемпінгових мит, стануть хорошим захистом для українського експорту (з газ.);
(2) Біржове́ ми́то – грошовий збір з покупців цінних паперів за право здійснення біржових угод;
(3) Ввізне́ (і́мпортне) ми́то – митний тариф, який вилучає держава в осіб, які ввозять в Україну товари з-за кордону.
Порушення податкового законодавства полягає в несплаті ввізного мита, податків та зборів (із журн.);
(4) Вивізне́ ми́то, фін. – мито, застосовуване перев. як тимчасовий захід для регулювання торгового та платіжного балансу країни.
Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України (з мови документів).
Значення в інших словниках
- мито — ми́то іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- мито — Ми́то. Податок, грошовий збір. Міста не можуть без него [мита] обійти ся. Оно справедливе, бо хто буде за тими, гцо продають в місті, прятати і замітати, хто буде стерегти їх і їх майна, коли на те не буде гроша з мита? (Б., 1895, 13, 4) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
- мито — див. ПОДАТОК. Словник синонімів Караванського
- мито — див. податок Словник синонімів Вусика
- мито — -а, с. Податок, що його справляють з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними та державою певних дій, перелік яких визначає законодавство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мито — (англ. duty) 1. податок, сплачуваний за перевезення товарів через державні кордони, а також за користування шляхами, мостами, портовими спорудами тощо. Економічний словник
- мито — Особливий податок чи платіж, накладений на експортовані та імпортовані товари. Універсальний словник-енциклопедія
- мито — МИ́ТО (податок, який стягується за ввіз і вивіз товарів), МИ́ТНЕ заст.; ТАМГА́ (на Русі під час монголо-татарського ярма). Платиться в Криму і на Дону мито від чумацького воза (Ганна Барвінок); Мусій зрадів, що, певне... Словник синонімів української мови
- мито — МИ́ТО, а, с. Податок, сплачуваний за перевезення товарів через кордон. Він, ідучи за приміром інших бояр, поставив на дорозі величезну рогачку і жадав від проїжджих для себе мита (Фр. Словник української мови в 11 томах
- мито — рос. пошлина державний податок, що стягується з юридичних і фізичних осіб у разі здійснення між ними або між ними і державою певних дій. Eкономічна енциклопедія
- мито — Мито, -та с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21. Словник української мови Грінченка