націоналізація

Значення в інших словниках

1. націоналізація — націоналіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. націоналізація — -ї, ж. 1》 Примусове відчуження приватної власності у власність держави. 2》 Організація чого-небудь на національній основі, силами даної нації. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. націоналізація — Ународова Словник чужослів Павло Штепа
4. націоналізація — НАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Відчуження приватної власності (землі, її надр, фабрик, заводів, шахт і т. ін.) у власність держави. – Сильний селянин дуже швидко може розбагатіти, скупити землю в сусідів і вирости в капіталіста... – А це точно!... Словник української мови у 20 томах
5. націоналізація — націоналіза́ція (франц. nationalisation, від лат. natio – народ) вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств, або цілих галузей народного господарства. ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
6. націоналізація — Перехід до держави прав власності на землю і капітал на підставі окремого правового акта з відшкодуванням або без; у величезних масштабах провадилася 1917-20 в Рад. Росії та ін. рад. республіках, з 1945 різною мірою у європ. Універсальний словник-енциклопедія
7. націоналізація — Націоналіза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. націоналізація — НАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Примусове відчуження приватної власності (землі, її надр, фабрик, заводів, шахт і т. ін.) у власність держави. 28 червня 1918 року Ленін підписав декрет про націоналізацію всієї великої промисловості (Біогр. Словник української мови в 11 томах
9. націоналізація — рос. национализация акт одержавлення приватної власності з викупом чи без нього, право держави володіти майном з переданням його в користування установам, підприємствам, групам чи окремим особам; володіння та розпорядження майном уряду... Eкономічна енциклопедія