націоналізація

націоналіза́ція

(франц. nationalisation, від лат. natio – народ)

вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств, або цілих галузей народного господарства.

¤ Н. соціалістична – примусове вилучення соціалістичною державою землі, промислових, торговельних, транспортних підприємств, банків, що належали експлуататорським класам; перетворення приватної власності на державну, загальнонародну, соціалістичну власність.

¤ Н. капіталістична – оплачуване капіталістичною державою відчуження засобів виробництва у приватних осіб; при цьому націоналізована власність не змінює своєї капіталістичної природи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. націоналізація — націоналіза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. націоналізація — -ї, ж. 1》 Примусове відчуження приватної власності у власність держави. 2》 Організація чого-небудь на національній основі, силами даної нації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. націоналізація — Ународова Словник чужослів Павло Штепа
  4. націоналізація — НАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Відчуження приватної власності (землі, її надр, фабрик, заводів, шахт і т. ін.) у власність держави. – Сильний селянин дуже швидко може розбагатіти, скупити землю в сусідів і вирости в капіталіста... – А це точно!... Словник української мови у 20 томах
  5. націоналізація — (англ. nationalization) вилучення державною владою підприємств, банків, страхових компаній або майна з приватної власності та передача їх у власність держави. Економічний словник
  6. націоналізація — Перехід до держави прав власності на землю і капітал на підставі окремого правового акта з відшкодуванням або без; у величезних масштабах провадилася 1917-20 в Рад. Росії та ін. рад. республіках, з 1945 різною мірою у європ. Універсальний словник-енциклопедія
  7. націоналізація — Націоналіза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. націоналізація — НАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Примусове відчуження приватної власності (землі, її надр, фабрик, заводів, шахт і т. ін.) у власність держави. 28 червня 1918 року Ленін підписав декрет про націоналізацію всієї великої промисловості (Біогр. Словник української мови в 11 томах
  9. націоналізація — рос. национализация акт одержавлення приватної власності з викупом чи без нього, право держави володіти майном з переданням його в користування установам, підприємствам, групам чи окремим особам; володіння та розпорядження майном уряду... Eкономічна енциклопедія