парафування

(англ. іnitialiny)

попереднє підписання договору або угоди чи його окремих частин ініціалами повноважних представників сторін, які домовляються щодо узгодження тексту. Договір чи угода набирають юридичної чинності після підписання державними діячами та ратифікації вищим законодавчим органом держави.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парафування — парафува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. парафування — -я, с., дипл. Дія за знач. парафувати. Парафування договору — попереднє підписання договору, підтвердження домовленості між його учасниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парафування — ПАРАФУВА́ННЯ, я, с., дипл. Дія за знач. парафува́ти. Парафування договору. Словник української мови у 20 томах
  4. парафування — парафува́ння (від параф) попереднє підписання міжнародного документу ініціалами уповноважених осіб, що брали участь у його виробленні. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. парафування — ПАРАФУВА́ННЯ, я, с., дипл. Дія за знач. парафува́ти. Парафування договору. Словник української мови в 11 томах
  6. парафування — рос. парафирование 1-У міжнародній юридичній практиці — попереднє підтвердження умов договору його сторонами, скріплення підписами вповноважених осіб під кожною статтею або сторінкою всього тексту договору. Eкономічна енциклопедія