парафування

парафува́ння

(від параф)

попереднє підписання міжнародного документу ініціалами уповноважених осіб, що брали участь у його виробленні.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парафування — парафува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. парафування — -я, с., дипл. Дія за знач. парафувати. Парафування договору — попереднє підписання договору, підтвердження домовленості між його учасниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парафування — ПАРАФУВА́ННЯ, я, с., дипл. Дія за знач. парафува́ти. Парафування договору. Словник української мови у 20 томах
  4. парафування — (англ. іnitialiny) попереднє підписання договору або угоди чи його окремих частин ініціалами повноважних представників сторін, які домовляються щодо узгодження тексту. Економічний словник
  5. парафування — ПАРАФУВА́ННЯ, я, с., дипл. Дія за знач. парафува́ти. Парафування договору. Словник української мови в 11 томах
  6. парафування — рос. парафирование 1-У міжнародній юридичній практиці — попереднє підтвердження умов договору його сторонами, скріплення підписами вповноважених осіб під кожною статтею або сторінкою всього тексту договору. Eкономічна енциклопедія