парафін

парафі́н

(від лат. parum – мало, трохи і affmis – суміжний, причетний)

суміш твердих вуглеводнів; біла або жовтувата маса без запаху. Застосовують у паперовій, текстильній, поліграфічній, лакофарбовій та інших галузях промисловості.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парафін — парафі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парафін — [параф’ін] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. парафін — -у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, нерозчинна у воді, що її отримують у процесі перегонки нафти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парафін — ПАРАФІ́Н, у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді. У великій фабриці парафіну та церазину (земного воску) біля Дрогобича шум, як в улію (І. Словник української мови у 20 томах
  5. парафін — ПАРАФІ́Н, у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді. У великій фабриці парафіну та церазину (земного воску) біля Дрогобича шум, як в улію (Фр. Словник української мови в 11 томах