парафін
ПАРАФІ́Н, у, ч.
Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді.
У великій фабриці парафіну та церазину (земного воску) біля Дрогобича шум, як в улію (І. Франко);
Парафін використовується в електротехніці як ізоляційний матеріал, у виробництві свічок, а також для інших потреб (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парафін — парафі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- парафін — [параф’ін] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
- парафін — -у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, нерозчинна у воді, що її отримують у процесі перегонки нафти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парафін — парафі́н (від лат. parum – мало, трохи і affmis – суміжний, причетний) суміш твердих вуглеводнів; біла або жовтувата маса без запаху. Застосовують у паперовій, текстильній, поліграфічній, лакофарбовій та інших галузях промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука
- парафін — ПАРАФІ́Н, у, ч. Безбарвна воскоподібна легкоплавка речовина, не розчинна у воді. У великій фабриці парафіну та церазину (земного воску) біля Дрогобича шум, як в улію (Фр. Словник української мови в 11 томах