парафування
рос. парафирование
1-У міжнародній юридичній практиці — попереднє підтвердження умов договору його сторонами, скріплення підписами вповноважених осіб під кожною статтею або сторінкою всього тексту договору. 2. Остаточне затвердження умов особливо важливих договорів уповноваженими державними органами — парламентом, сенатом, державною думою.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парафування — парафува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- парафування — -я, с., дипл. Дія за знач. парафувати. Парафування договору — попереднє підписання договору, підтвердження домовленості між його учасниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парафування — ПАРАФУВА́ННЯ, я, с., дипл. Дія за знач. парафува́ти. Парафування договору. Словник української мови у 20 томах
- парафування — (англ. іnitialiny) попереднє підписання договору або угоди чи його окремих частин ініціалами повноважних представників сторін, які домовляються щодо узгодження тексту. Економічний словник
- парафування — парафува́ння (від параф) попереднє підписання міжнародного документу ініціалами уповноважених осіб, що брали участь у його виробленні. Словник іншомовних слів Мельничука
- парафування — ПАРАФУВА́ННЯ, я, с., дипл. Дія за знач. парафува́ти. Парафування договору. Словник української мови в 11 томах