посередник

(англ. іntermediary)

1. особа, фірма, організація, що перебуває між виробником та споживачем товарів та сприяє їх взаєминам. У юриспруденції до п. відносять особу чи фірму, організацію, які допомагають продавцям та споживачам укладати та виконувати контракти.

2. юридична або фізична особа, що знаходиться посередині між іншими контрагентами комерційного процесу і виконує функції їхнього зведення один із одним для обміну товарами, послугами й інформацією. У ролі контрагентів, як правило, виступають виробники товарів, оптові і роздрібні споживачі.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посередник — посере́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. посередник — ек. маклер, комісіонер, фактор, треті руки, а. брокер; (у спорі) арбітр, третя <�безстороння> особа; (між: держав) медіятор. Словник синонімів Караванського
  3. посередник — [посеиредниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. посередник — -а, ч. 1》 Особа чи установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посередник — ПОСЕРЕ́ДНИК, а, ч. 1. Особа або установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. посередник — АРБІ́ТР (суддя у справах розв'язання спорів, що не підлягають судовому розглядові), ТРЕТЕ́ЙСЬКИЙ СУДДЯ, ПОСЕРЕ́ДНИК (той, хто сприяє примиренню ворогуючих сторін). Словник синонімів української мови
  7. посередник — Посере́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. посередник — ПОСЕРЕ́ДНИК, а, ч. 1. Особа або установа, організація і т. ін., що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, торговельних або дипломатичних зносин між ким-, чим-небудь. .. Словник української мови в 11 томах
  9. посередник — рос. посредник юридична або фізична особа (агенти, брокери, дилери, маклери, комівояжери, брокерські фірми, агентства), яка на професійних засадах за визначену угодами плату сприяє встановленню ділових партнерських контактів... Eкономічна енциклопедія
  10. посередник — Посередник, -ка м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123. Словник української мови Грінченка