1. Економічний словник

ранжування

(англ. ranging)

1. метод упорядковування об’єктів, ознак, альтернатив, факторів, який грунтується на порівняльній оцінці та розміщенні в порядку зменшення кількісного значення вибраного критерію.

2. визначення важливості, вагомості, рангу чинників (проблем) за їх ефективністю, актуальністю, масштабністю, ступенем ризику.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранжування — ранжува́ння іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ранжування — РАНЖУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. ранжува́ти. До певного часу археологічні дані не є суттєвими свідченнями чіткої соціальної та майнової сертифікації, або ранжування, ямного суспільства. Словник української мови у 20 томах