ранжування

ранжува́ння

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранжування — РАНЖУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. ранжува́ти. До певного часу археологічні дані не є суттєвими свідченнями чіткої соціальної та майнової сертифікації, або ранжування, ямного суспільства. Словник української мови у 20 томах
  2. ранжування — (англ. ranging) 1. метод упорядковування об’єктів, ознак, альтернатив, факторів, який грунтується на порівняльній оцінці та розміщенні в порядку зменшення кількісного значення вибраного критерію. Економічний словник