ранжування
ранжува́ння
іменник середнього роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ранжування — РАНЖУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. ранжува́ти. До певного часу археологічні дані не є суттєвими свідченнями чіткої соціальної та майнової сертифікації, або ранжування, ямного суспільства. Словник української мови у 20 томах
- ранжування — (англ. ranging) 1. метод упорядковування об’єктів, ознак, альтернатив, факторів, який грунтується на порівняльній оцінці та розміщенні в порядку зменшення кількісного значення вибраного критерію. Економічний словник