1. Економічний словник

регламент

I.

(англ. rеgulation)

сукупність правил, що визначають порядок роботи державних органів, установ, організацій, проведення офіційних заходів, нарад, засідань тощо.

II.

(англ. regulation)

документ, що має обов’язкову силу, містить законодавчі, розпорядчі або адміністративні норми, прийнятий і опублікований органом, який наділений необхідними повноваженнями в законодавчому порядку.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регламент — регла́мент іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. регламент — [реигламеинт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. регламент — -у, ч. 1》 Прийнятий розпорядок ведення зборів, засідання і т. ін. || розм. Час, відведений згідно з цим розпорядком для доповіді або виступу. 2》 Заведений розпорядок дня, режим праці і т. ін. 3》 Інструкція, зведення правил для користування чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. регламент — РЕГЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Прийнятий розпорядок ведення зборів, засідання і т. ін. – Так що ж, товариші, розпочнемо. Розводитись з регламентом не будемо, щоб не гаяти часу (Олесь Досвітній); Регламент роботи сесії Верховної Ради; // розм. Словник української мови у 20 томах
  5. регламент — регла́мент (франц. reglement, від лат. regula – правило) 1. Звід, система правил, які визначають порядок організації і діяльності органів державної влади в цілому та їхніх складових частин. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. регламент — Документ, яким визначається порядок проведення засідань будь-яких колегіальних органів; зазвичай містить положення про повноваження учасників засідання, розподіл обов'язків між ними, порядок формування порядку денного, ухвалення рішень тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  7. регламент — ІНСТРУ́КЦІЯ (зібрання вказівок, як виконувати щось, користуватися чим-небудь), ПА́М'ЯТКА, РЕГЛА́МЕНТ книжн. Інструкція до укладання словника; Пам'ятка туриста; Регламент для проектування печі Словник синонімів української мови
  8. регламент — РЕГЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Прийнятий розпорядок ведення зборів, засідання і т. ін. — Так що ж, товариші, розпочнемо. Розводитись з регламентом не будемо, щоб не гаяти часу (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. регламент — рос. регламент 1. Правила, що регулюють порядок і час проведення заходів і дій, обмежують їх здійснення певними рамками (Р. зборів, Р. нарад, Р. конференцій). 2. Назва деяких актів міжнародних конгресів. 3. Час, відведений на зборах для доповіді, виступу. Eкономічна енциклопедія