1. Великий тлумачний словник сучасної мови

регламент

регла́мент

-у, ч.

1》 Прийнятий розпорядок ведення зборів, засідання і т. ін.

|| розм. Час, відведений згідно з цим розпорядком для доповіді або виступу.

2》 Заведений розпорядок дня, режим праці і т. ін.

3》 Інструкція, зведення правил для користування чим-небудь.

Гігієнічний регламент — науково обґрунтовані параметри чинників навколишнього середовища, які виключають їх шкідливий вплив на організм.

Радіаційно-гігієнічний регламент — затверджені правила, умови та критерії, за яких приймають рішення, а також методи і засоби вимірювань, що забезпечують однозначність і єдність вимог радіаційної безпеки і засобів радіаційного контролю.

4》 Назва деяких актів міжнародних конференцій і конгресів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регламент — регла́мент іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. регламент — [реигламеинт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. регламент — РЕГЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Прийнятий розпорядок ведення зборів, засідання і т. ін. – Так що ж, товариші, розпочнемо. Розводитись з регламентом не будемо, щоб не гаяти часу (Олесь Досвітній); Регламент роботи сесії Верховної Ради; // розм. Словник української мови у 20 томах
  4. регламент — I. (англ. rеgulation) сукупність правил, що визначають порядок роботи державних органів, установ, організацій, проведення офіційних заходів, нарад, засідань тощо. II. (англ. Економічний словник
  5. регламент — регла́мент (франц. reglement, від лат. regula – правило) 1. Звід, система правил, які визначають порядок організації і діяльності органів державної влади в цілому та їхніх складових частин. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. регламент — Документ, яким визначається порядок проведення засідань будь-яких колегіальних органів; зазвичай містить положення про повноваження учасників засідання, розподіл обов'язків між ними, порядок формування порядку денного, ухвалення рішень тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  7. регламент — ІНСТРУ́КЦІЯ (зібрання вказівок, як виконувати щось, користуватися чим-небудь), ПА́М'ЯТКА, РЕГЛА́МЕНТ книжн. Інструкція до укладання словника; Пам'ятка туриста; Регламент для проектування печі Словник синонімів української мови
  8. регламент — РЕГЛА́МЕНТ, у, ч. 1. Прийнятий розпорядок ведення зборів, засідання і т. ін. — Так що ж, товариші, розпочнемо. Розводитись з регламентом не будемо, щоб не гаяти часу (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. регламент — рос. регламент 1. Правила, що регулюють порядок і час проведення заходів і дій, обмежують їх здійснення певними рамками (Р. зборів, Р. нарад, Р. конференцій). 2. Назва деяких актів міжнародних конгресів. 3. Час, відведений на зборах для доповіді, виступу. Eкономічна енциклопедія