1. Економічний словник

рента

(англ. rent)

1. дохід із капіталу, землі або майна, який його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю.

2. дохід у формі відсотка, одержуваного власниками грошового капіталу, держателями цінних паперів із твердим курсом або держателями облігацій державних рентних позик.

3. прибуток внаслідок володіння унікальними природними ресурсами.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рента — ре́нта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рента — -и, ж., спец. Дохід з капіталу, землі або майна, що його власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю. Абсолютна рента — форма земельної ренти... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рента — РЕ́НТА, и, ж., екон. Дохід з капіталу, землі або майна, який власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю. – Я не буду заробляти, буду жить з ренти (І. Словник української мови у 20 томах
  4. рента — ре́нта (нім. Rente, франц. rente, від лат. reddo – повертаю, сплачую) доход з капіталу, землі або майна, що його власники регулярно одержують, не займаючись підприємницькою діяльністю; доход у формі процента... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. рента — 1. дохід із власного капіталу; 2. р. економічна — усяка довготермінова виплата, отримана за використання засобу чи фактора виробництва, що перевищує його альтернативну вартість; 3. Універсальний словник-енциклопедія
  6. рента — ДОХІ́Д (ДОХО́Д) (гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якоїсь діяльності), ДОСТА́ТКИ (ДОСТА́ТОК рідше), СТА́ТКИ (СТА́ТОК рідше), ПРИХІ́Д заст., БАРИ́Ш заст., ПРОФІ́Т зах.; ПРИБУ́ТОК, ЗИСК, ДОРО́БОК діал. Словник синонімів української мови
  7. рента — Ре́нта, -ти, -ті; ре́нти, рент Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рента — РЕ́НТА, и, ж., спец. Доход з капіталу, землі або майна, який власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю. — Я не буду заробляти, буду жить з ренти (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. рента — рос. рента (нім. Rente, фр. rente, від латин. reddo — повертаю, оплачую) — 1. Дохід, що отримується власником від використання землі, майна, капіталу без здійснення ним підприємницької діяльності, затрат додаткових зусиль (напр. Eкономічна енциклопедія