аморальний

рос. аморальный

позбавлений моралі, сорому, беззастережний.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аморальний — амора́льний (від а... і моральний) позбавлений моралі, неморальний. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. аморальний — див. розпусник Словник синонімів Вусика
  3. аморальний — Амора́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. аморальний — -а, -е. Позбавлений моралі; неморальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аморальний — Неморальний, безморальний, див. іморальний Словник чужослів Павло Штепа
  6. аморальний — Неморальний, розпусний, розбещений; (вчинок) непохвальний, безчесний, безсовісний, несправедливий, сил. безпринципний. Словник синонімів Караванського
  7. аморальний — АМОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Позбавлений моралі. Мені було відомо, що він [діловод] пристаркуватий і аморальний холостяк (М. Хвильовий); – Ледар він! Аморальний тип! (Г. Усач); Новий директор Ковнірчук викликав мене до себе в кабінет і суворо наказав припинити аморальне життя (Валерій Шевчук). Словник української мови у 20 томах
  8. аморальний — амора́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  9. аморальний — АМОРА́ЛЬНИЙ (який не має моральних підвалин, позбавлений моралі), НЕМОРА́ЛЬНИЙ, ІММОРА́ЛЬНИЙ книжн. Аморальна людина; Неморальний вчинок; Імморальна поведінка. — Пор. 1. розпу́сний. Словник синонімів української мови
  10. аморальний — АМОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Позбавлений моралі; неморальний. У тісній співдружності з органами соціалістичної держави радянська громадськість дедалі посилює роботу по комуністичному вихованню трудящих, по боротьбі з аморальними явищами і вчинками (Наука.. Словник української мови в 11 томах