аналіз

рос. анализ

(грец. analysis — розкладання, розчленування) — взаємопов'язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. У економіці застосовується з метою виявлення закономірностей і тенденцій розвитку економічних процесів, встановлення та оцінки основних факторів, що позитивно чи негативно впливають на показники ефективності. За допомогою А. виявляють невикористані резерви поліпшення показників діяльності окремих галузей, об'єднань, підприємств. Результати А. використовують для прогнозування і перспективного планування економічних процесів, а також для розробки програм і рекомендацій подальшого ефективного розвитку, прибуткової діяльності.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аналіз — ана́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аналіз — [анал'із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў Орфоепічний словник української мови
  3. аналіз — Анализ — analysis — Analyse — 1) Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне — синтез. 2) Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки. Гірничий енциклопедичний словник
  4. аналіз — -у, ч. 1》 Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; прот. синтез. || Розгляд чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аналіз — АНА́ЛІЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження, що полягає в розчленуванні цілого на складові елементи; протилежне синтез (у 1 знач.). Аналіз – це мисленнєве розчленування предмета або явища, виділення окремих його частин, ознак, властивостей (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. аналіз — (англ. analysis) розкладання цілого в трудовому процесі на його складові елементи і пояснення принципів, на підставі яких цей поділ відбувся (Ф. Гілбрет). Економічний словник
  7. аналіз — ана́ліз (від грец. άνάλυσις – розклад, розчленування) 1. Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне – синтез. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. аналіз — I (аналітична реакція, реакція розкладу) хіміч. реакція, полягає у розкладанні хіміч. сполуки на простіші речовини; відбувається за схемою АБ = А + Б, напр., розклад оксиду ртуті на складові елементи: 2НgO = 2Hg + O2. Універсальний словник-енциклопедія
  9. аналіз — див. аналіз і синтез Філософський енциклопедичний словник
  10. аналіз — АНА́ЛІЗ (вивчення, дослідження чого-небудь шляхом розкладу його на складові частини), РО́ЗГЛЯД, РО́ЗБІ́Р. При аналізі словників дожовтневого часу слід пам'ятати, що словники укладали живі люди, отже... Словник синонімів української мови
  11. аналіз — АНА́ЛІЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; протилежне синтез. Проходять [у "Бориславських оповіданнях" І. Словник української мови в 11 томах