аналіз

АНА́ЛІЗ, у, ч.

1. Метод наукового дослідження, що полягає в розчленуванні цілого на складові елементи; протилежне синтез (у 1 знач.).

Аналіз – це мисленнєве розчленування предмета або явища, виділення окремих його частин, ознак, властивостей (з наук. літ.);

Наявність функціонального поля у системі виявляється при аналізі будь-якої системи мовних одиниць (з наук. літ.);

// Розгляд чого-небудь.

Аналіз досліджень дає підстави говорити про існування різних точок зору на явище контролю і, зокрема, державного контролю (з наук. літ.);

Для вживання ефективних заходів боротьби з організованою злочинністю правоохоронні органи повинні мати можливість здійснювати систематичний збір та аналіз інформації з усіх відповідних джерел, щоб використовувати оперативні дані як у стратегічних, так і в тактичних цілях (із журн.).

2. Детальне, всебічне вивчення, дослідження.

На нашу думку, “Синопсис” потребує детального аналізу як цінне джерело вивчення української літературної мови XVII ст. (з наук. літ.);

На підставі аналізу досвіду різних країн світу щодо державної підтримки малого та середнього підприємництва виявлені основні напрямки та тенденції розвитку малого бізнесу (з наук. літ.);

Аналіз видового складу водоростей та з’ясування їх кількості надає можливість простежити динаміку розвитку альгофлори (із журн.).

3. Визначення складу і властивостей якої-небудь речовини шляхом її розкладу на простіші елементи.

Зробив мені він [лікар] .. аналіз мокроти (Леся Українка);

Одержавши аналізи крові на малярію і попросивши скельця для нових препаратів, він поквапився з тропстанції (Б. Антоненко-Давидович);

– Скажи мені краще, як справи з Юрком. – Лажа, Ростику. – Звідки ти знаєш? – Я знаю від його лікаря. Останні аналізи тільки підтвердили (Ю. Андрухович);

Зроблено хімічний аналіз багатьох гірських порід (з наук.-попул. літ.).

(1) Психологі́чний ана́ліз – аналіз душевних переживань, поведінки, вчинків людини.

Проходять [у “Бориславських оповіданнях” І. Франка] живі люди, ярко змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський);

Перші збірки В. Стефаника засвідчили високу майстерність психологічного аналізу, здійснюваного стисло й виразно (з наук. літ.);

Новела “Жайворонок” засвідчила зрослу майстерність О. Гончара в галузі психологічного аналізу (з наук. літ.).

△ (2) Активаці́йний ана́ліз – визначення якісного й кількісного складу речовин, який базується на активації атомних ядер і вимірюванні їхнього радіоактивного випромінювання.

Активаційний аналіз став надзвичайно тонким знаряддям досліджень у різних галузях науки і техніки. За його допомогою можна, приміром, виявити мізерні частки сторонніх домішок у надчистій речовині (з наук.-попул. літ.);

(3) Гібридологі́чний ана́ліз, біол. – аналіз характеру успадкування ознак за допомогою системи схрещувань;

(4) Дистрибути́вний ана́ліз – метод лінгвістичного дослідження, за яким класифікацію мовних одиниць і вивчення їхніх властивостей проводять на основі поділу їх у мовному потоці, тобто розглядаючи їх у контексті;

(5) Екзистенціа́льний ана́ліз – напрям сучасного психоаналізу, орієнтований на дослідження особистості в усіх виявах її існування;

(6) Кі́лькісний ана́ліз – аналіз, що встановлює вміст і кількісне співвідношення компонентів у досліджуваному об'єкті.

У дисертації розроблено методику кількісного аналізу й оцінки комплексного впливу системи оподаткування на виробничо-економічні показники підприємств промисловості (з наук. літ.);

Прогноз міцності та довговічності конструкцій нерозривно пов'язаний з кількісним аналізом процесів деформування й руйнування матеріалів (з навч. літ.);

(7) Кла́стерний ана́ліз – метод групування експериментальних даних у класи (кластери, таксони) – один із прийомів статистичного аналізу;

(8) Компоне́нтний ана́ліз, лінгв. – метод вивчення значень слів шляхом розщеплення значення слова на складові елементи – семи.

Для визначення ключових слів у мовній картині світу М. Коцюбинського було застосовано компонентний аналіз (з наук. літ.);

(9) Крапли́нний ана́ліз, хім. – метод якісного аналізу дуже малих об'ємів розчину (0,01–0,001 мл).

М. О. Тананаєв розробив метод краплинного аналізу (з наук. літ.);

(10) Математи́чний ана́ліз – сукупність розділів математики, що спирається на поняття та ідеї числення нескінченно малих;

(11) Мікрохімі́чний ана́ліз – сукупність методів якісного та кількісного визначення складу дуже малих кількостей речовини.

Мікрохімічний аналіз застосовують у різних галузях промисловості в тих випадках, коли кількість речовини, що досліджується, дуже мала: для аналізу включень у мінералах, рудах, сплавах та ін. (з наук.-попул. літ.);

(12) Пробі́рний ана́ліз – один із методів визначення наявності, кількості благородних металів (золота, срібла, платини) у сплавах, виробах із них і т. ін.;

(13) Рентге́нівський ана́ліз – метод дослідження складу, структури й властивостей речовин за рентгеном (у 1 знач.).

Склад глинистих мінералів почали вивчати в 30-х роках за допомогою рентгенівського і термічного аналізів (з наук.-попул. літ.);

(14) Рентгенострукту́рний ана́ліз – метод визначення кристалічної структури речовини рентгенівським промінням.

Рентгеноструктурний аналіз займає одне з головних місць серед багатьох методів фізичного дослідження (з наук. літ.);

З'ясуванню будови молекул сприяє і рентгеноструктурний аналіз органічних сполук (з наук.-попул. літ.);

(15) Спектра́льний ана́ліз – вивчення хімічного складу речовини на основі вивчення її спектрів.

Дослідження спектральним аналізом дозволяють зробити висновок, що атмосфера Венери складається з двох газових шарів: верхнього (тонкого і розрідженого) та нижнього, глибина якого значно більша (з наук.-попул. літ.);

Спектральний аналіз дає можливість робити висновок не тільки про агрегатний стан тіла, що випромінює світло; цей аналіз є одним з найтонших методів хімічного аналізу (з навч. літ.);

Хроматографі́чний ме́тод ана́лізу див. ме́тод;

(16) Я́кісний ана́ліз – метод визначення хімічного складу речовини.

– Темний шматок [мінералу] треба віддати в інститут для якісного і кількісного аналізу (Олесь Досвітній).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аналіз — ана́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аналіз — [анал'із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іў Орфоепічний словник української мови
  3. аналіз — Анализ — analysis — Analyse — 1) Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне — синтез. 2) Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки. Гірничий енциклопедичний словник
  4. аналіз — -у, ч. 1》 Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; прот. синтез. || Розгляд чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. аналіз — (англ. analysis) розкладання цілого в трудовому процесі на його складові елементи і пояснення принципів, на підставі яких цей поділ відбувся (Ф. Гілбрет). Економічний словник
  6. аналіз — ана́ліз (від грец. άνάλυσις – розклад, розчленування) 1. Метод дослідження, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні цілого на складові частини. Протилежне – синтез. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. аналіз — I (аналітична реакція, реакція розкладу) хіміч. реакція, полягає у розкладанні хіміч. сполуки на простіші речовини; відбувається за схемою АБ = А + Б, напр., розклад оксиду ртуті на складові елементи: 2НgO = 2Hg + O2. Універсальний словник-енциклопедія
  8. аналіз — див. аналіз і синтез Філософський енциклопедичний словник
  9. аналіз — АНА́ЛІЗ (вивчення, дослідження чого-небудь шляхом розкладу його на складові частини), РО́ЗГЛЯД, РО́ЗБІ́Р. При аналізі словників дожовтневого часу слід пам'ятати, що словники укладали живі люди, отже... Словник синонімів української мови
  10. аналіз — АНА́ЛІЗ, у, ч. 1. Метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини; протилежне синтез. Проходять [у "Бориславських оповіданнях" І. Словник української мови в 11 томах
  11. аналіз — рос. анализ (грец. analysis — розкладання, розчленування) — взаємопов'язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів. Eкономічна енциклопедія