асиміляція

рос. ассимиляция

(латин. as-similatio-уподібнення) — 1. Придбання інвесторами нових цінних паперів після їх розпродажу в ході андерлайтингу. 2. Штучне (нав'язане) злиття одного народу з іншим шляхом засвоєння (насадження) різними народами, що населяють одну територію, однієї мови, культури, звичаїв.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асиміляція — [асием'іл’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  2. асиміляція — Асиміля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. асиміляція — асиміля́ція (від лат. assimilatio – уподібнення) 1. Засвоєння та використання організмом необхідних для його розвитку речовин, що надходять у нього з навколишнього середовища. Протилежне – дисиміляція. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. асиміляція — Одностороннє або взаємне поглинання індивідів і груп іншими групами, внаслідок чого відбувається ототожнення культурних рис і характеристик самосвідомості індивідів, що складають групу. Словник із соціальної роботи
  5. асиміляція — асиміля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. асиміляція — Перетворення живим організмом речовин з навколишнього середовища на речовини власного організму (напр., двоокису вуглецю СО2 шляхом фото- або хіміч. синтезу), а також засвоєння різноманітних органічних сполук, гол. чином сахаридів, амінокислот та мінеральних елементів. Універсальний словник-енциклопедія
  7. асиміляція — -ї, ж. 1》 Дія за знач. асимілювати 1) і стан за знач. асимілюватися 1); уподібнення; прот. дисиміляція. 2》 біол.Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин. 3》 лінгв. Уподібнення одних звуків іншим. 4》 Ототожнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. асиміляція — АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення, злиття; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу... Словник української мови у 20 томах
  9. асиміляція — АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу... Словник української мови в 11 томах