асиміляція

Одностороннє або взаємне поглинання індивідів і груп іншими групами, внаслідок чого відбувається ототожнення культурних рис і характеристик самосвідомості індивідів, що складають групу. На відміну від аккультації, що передбачає зміну культури в результаті контакту з іншими культурами, А. веде до повної елімінації культурних відмінностей. А. часто супроводжується явищем маргінальності, що властиве групам та індивідам, які втратили зв’язок зі старою культурою, але не повністю сприйняли риси нової культури.

англ. assimilation; нім. Assimilation f=, -en; угор. asszimiláció; рос. ассимиляция.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асиміляція — [асием'іл’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  2. асиміляція — Асиміля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. асиміляція — асиміля́ція (від лат. assimilatio – уподібнення) 1. Засвоєння та використання організмом необхідних для його розвитку речовин, що надходять у нього з навколишнього середовища. Протилежне – дисиміляція. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. асиміляція — асиміля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. асиміляція — Перетворення живим організмом речовин з навколишнього середовища на речовини власного організму (напр., двоокису вуглецю СО2 шляхом фото- або хіміч. синтезу), а також засвоєння різноманітних органічних сполук, гол. чином сахаридів, амінокислот та мінеральних елементів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. асиміляція — -ї, ж. 1》 Дія за знач. асимілювати 1) і стан за знач. асимілюватися 1); уподібнення; прот. дисиміляція. 2》 біол.Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин. 3》 лінгв. Уподібнення одних звуків іншим. 4》 Ототожнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. асиміляція — АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення, злиття; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу... Словник української мови у 20 томах
  8. асиміляція — АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу... Словник української мови в 11 томах
  9. асиміляція — рос. ассимиляция (латин. as-similatio-уподібнення) — 1. Придбання інвесторами нових цінних паперів після їх розпродажу в ході андерлайтингу. Eкономічна енциклопедія