асоціація

1. Група, організована для досягнення специфічних цілей, яка має чітку організаційну структуру, формалізовану структуру лідерства і характеризується наявністю спільних інтересів серед її членів (професійні спілки, політичні партії, спортивні клуби, товариства філателістів, садоводів тощо). 2. В формальній соціології – всі типи соціальних взаємодій, що ведуть до інтеграції суспільства, на противагу дисоціації, результатом якої є суспільна диференціація. 3. В психології – зв’язок, що виникає за певних умов між двома або більше психічними утвореннями–відчуттями, сприйняттями, ідеями тощо. А. розрізняють за суміжністю (в просторі і часі), подібністю і контрастом. 4. В статистиці – синонім кореляції; статистичні відношення між перемінними, що змінюються одночасно.

англ. association; нім. Assoziation f=, -en; угор. asszociáció; рос. ассоциация.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асоціація — асоціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. асоціація — АСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Добровільне об'єднання осіб або організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка. Словник української мови у 20 томах
  3. асоціація — (від лат. associatio — з'єднання) союз, співдружність, об'єднання організацій або особистостей для здійснення спільної діяльності Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. асоціація — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
  5. асоціація — асоціа́ція (лат. associatio – сполучення, з’єднання, від associo – з’єдную) 1. Добровільне об’єднання осіб або організацій для досягнення спільної мети. 2. Сполучення, з’єднання чого-небудь в єдине ціле (напр., молекул, іонів, зірок або зоряних систем). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. асоціація — Пов'язання між собою 2 чи більше елементів психічної активності (вражень, думок, почуттів, уявлень), внаслідок чого поява одного з них спричиняє появу решти; таке ж поєднання подразника і реакції у випадку навчання. Універсальний словник-енциклопедія
  7. асоціація — АСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Добровільне об’єднання осіб або організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка. Словник української мови в 11 томах
  8. асоціація — -ї, ж. 1》 Добровільне об'єднання осіб чи організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка. 2》 Сполучення, з'єднання чого-небудь в одне ціле. 3》 псих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. асоціація — АСОЦІАЦІЯ (лат. associatio — об'єднання, від associo — з'єдную) — форма об'єднання людей для співпраці заради досягнення певної спільної мети. Цілі різних... Філософський енциклопедичний словник
  10. асоціація — рос. ассоциация (латин. asso- ciatio — з'єднання від associo — з'єдную) — добровільне об'єднання фізичних або юридичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності... Eкономічна енциклопедія
  11. асоціація — [асоц'іац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови