асоціація

АСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Добровільне об’єднання осіб або організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка.

"Робітничий клас — пише Маркс у "Злиденності філософії" — поставить, в ході розвитку, на місце старого буржуазного суспільства таку асоціацію, яка виключає класи і їх протилежність.." (Ленін, 25, 1951, 362);

Існування численних художніх асоціацій та угруповань на початку 30-х років перетворилось на гальмо для дальшого розвитку радянського мистецтва (Мист., 5, 1957, 9).

2. Сполучення, з’єднання чого-небудь в одно ціле.

Сполучення простих молекул у складніші, яке не спричиняє зміни хімічної природи речовини, має назву асоціації молекул (Заг. хімія, 1955, 196);

Радянські вчені відкрили ще один тип малих зоряних систем — зоряні асоціації (Наука.., 2, 1955, 19).

3. псих. Зв’язок між окремими нервово-психічними актами — уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття і т. ін. викликає інше.

— Хіба українця ці слова не можуть навести на дуже поетичні асоціації ідей? (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 85);

По якійсь невловимій асоціації вона несподівано побачила себе восьмирічною дівчинкою (Донч., V, 1957, 319);

Асоціації утворюються в тому випадку, коли відповідні психічні процеси переживаються одночасно або безпосередньо один за одним (Психол., 1956, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. асоціація — асоціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. асоціація — 1. Група, організована для досягнення специфічних цілей, яка має чітку організаційну структуру, формалізовану структуру лідерства і характеризується наявністю спільних інтересів серед її членів (професійні спілки, політичні партії, спортивні клуби... Словник із соціальної роботи
  3. асоціація — (від лат. associatio — з'єднання) союз, співдружність, об'єднання організацій або особистостей для здійснення спільної діяльності Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. асоціація — [асоц'іац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. асоціація — -ї, ж. 1》 Добровільне об'єднання осіб чи організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка. 2》 Сполучення, з'єднання чого-небудь в одне ціле. 3》 псих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. асоціація — АСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Добровільне об'єднання осіб або організацій для досягнення спільної господарської, політичної, культурної чи якої-небудь іншої мети; товариство, спілка. Словник української мови у 20 томах
  7. асоціація — асоціа́ція (лат. associatio – сполучення, з’єднання, від associo – з’єдную) 1. Добровільне об’єднання осіб або організацій для досягнення спільної мети. 2. Сполучення, з’єднання чого-небудь в єдине ціле (напр., молекул, іонів, зірок або зоряних систем). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. асоціація — Пов'язання між собою 2 чи більше елементів психічної активності (вражень, думок, почуттів, уявлень), внаслідок чого поява одного з них спричиняє появу решти; таке ж поєднання подразника і реакції у випадку навчання. Універсальний словник-енциклопедія
  9. асоціація — АСОЦІАЦІЯ (лат. associatio — об'єднання, від associo — з'єдную) — форма об'єднання людей для співпраці заради досягнення певної спільної мети. Цілі різних... Філософський енциклопедичний словник
  10. асоціація — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
  11. асоціація — рос. ассоциация (латин. asso- ciatio — з'єднання від associo — з'єдную) — добровільне об'єднання фізичних або юридичних осіб для досягнення спільної мети на засадах взаємовигідної співпраці при збереженні самостійності... Eкономічна енциклопедія