1. Eкономічна енциклопедія

безробіття

рос. безработица

стан неповної зайнятості працездатного населення суспільне корисною працею. Явище, коли частина активного населення хоче працювати, але не може реалізувати свої можливості; коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї; коли кількість наявних робочих місць не відповідає суспільне необхідній кількості. Безробітними вважаються працездатні громадяни, що не можуть одержати роботу відповідно до своєї освіти, професії, ступеня кваліфікації, котрі зареєстровані на біржі праці. Рівень безробіття визначається відношенням числа безробітних до загальної чисельності працездатного населення країни. Розв'язання проблеми безробіття безпосередньо пов'язане з розвитком суспільного виробництва, підприємництва, насамперед із розвитком малого й середнього бізнесу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безробіття — (відсутність роботи) незайнятість. Словник синонімів Полюги
  2. безробіття — безробі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. безробіття — Соціально-економічна ситуація, коли частина активного населення не знаходить застосування своєї робочої сили, перетворюється в “надлишкове” населення, резервну армію праці. Б. буває: сезонне, приховане, структурне. англ. unemployment; нім. Словник із соціальної роботи
  4. безробіття — -я, с. 1》 Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Хронічне безробіття. || Наявність безробітних. 2》 Брак роботи. 3》 Незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ, я, с. 1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Застій у промисловості створив безробіття, яке тяжко позначилось на становищі людей (з газ.); // Наявність безробітних. Словник української мови у 20 томах
  6. безробіття — Явище нестачі робочих місць для осіб, які можуть і прагнуть працювати. Універсальний словник-енциклопедія
  7. безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ (соціально-економічне становище, коли не всі можуть мати роботу); НЕЗА́ЙНЯТІСТЬ (незабезпеченість можливістю працювати, навчатися і т. ін.). Допомога у зв'язку з безробіттям; Проблема незайнятості населення. Словник синонімів української мови
  8. безробіття — Безробі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ, я, с. 1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Застій у промисловості [Росії] створював безробіття, яке тяжко позначалось на становищі робітничого класу (Іст. УРСР, І, 1953, 639); // Наявність безробітних. Словник української мови в 11 томах
  10. безробіття — Безробіття, -тя с. Безработица. Желех. Словник української мови Грінченка