безробіття
БЕЗРОБІ́ТТЯ, я, с.
1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток.
Застій у промисловості створив безробіття, яке тяжко позначилось на становищі людей (з газ.);
// Наявність безробітних.
Оскільки безробіття не визнавалось як об'єктивна категорія, то не було причин в 30-ті роки XX ст. розвивати біржі праці (із журн.).
2. Брак роботи.
Спочатку він .. поставився до своєї природи бадьоро, бо не міг припустити, що його безробіття буде довго тривати (В. Підмогильний);
Злидні, голод, безробіття та малоземелля загнали тисячі українських селян в Канаду, США, країни Латинської Америки (Л. Дмитерко).
3. Незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін.; безділля.
– А з нудьги, з гульні та од безробіття можна й бог зна чого надумать і накоїти (І. Нечуй-Левицький);
Комусь три місяці безробіття (нібито спочинку!) і цензурні капризи вилізуть боком, бо муситиме потім подвійно гарувати... (Леся Українка);
Людина не стільки втомлюється від важкої, але змістовної праці, скільки від вимушеного безробіття (з газ.).
Значення в інших словниках
- безробіття — (відсутність роботи) незайнятість. Словник синонімів Полюги
- безробіття — безробі́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- безробіття — Соціально-економічна ситуація, коли частина активного населення не знаходить застосування своєї робочої сили, перетворюється в “надлишкове” населення, резервну армію праці. Б. буває: сезонне, приховане, структурне. англ. unemployment; нім. Словник із соціальної роботи
- безробіття — -я, с. 1》 Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Хронічне безробіття. || Наявність безробітних. 2》 Брак роботи. 3》 Незайнятість роботою, якоюсь справою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безробіття — Явище нестачі робочих місць для осіб, які можуть і прагнуть працювати. Універсальний словник-енциклопедія
- безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ (соціально-економічне становище, коли не всі можуть мати роботу); НЕЗА́ЙНЯТІСТЬ (незабезпеченість можливістю працювати, навчатися і т. ін.). Допомога у зв'язку з безробіттям; Проблема незайнятості населення. Словник синонімів української мови
- безробіття — Безробі́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безробіття — БЕЗРОБІ́ТТЯ, я, с. 1. Стан, коли не всі можуть одержати роботу, мати постійний заробіток. Застій у промисловості [Росії] створював безробіття, яке тяжко позначалось на становищі робітничого класу (Іст. УРСР, І, 1953, 639); // Наявність безробітних. Словник української мови в 11 томах
- безробіття — рос. безработица стан неповної зайнятості працездатного населення суспільне корисною працею. Явище, коли частина активного населення хоче працювати, але не може реалізувати свої можливості; коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї... Eкономічна енциклопедія
- безробіття — Безробіття, -тя с. Безработица. Желех. Словник української мови Грінченка