бригада

рос. бригада

(франц. brigade, від італ. brigata — товариство, загін) — 1. Військове з'єднання, що складається з військових частин (полків, батальйонів). 2. Група людей, які виконують спільну роботу (завдання) і спільно зацікавлені у результатах роботи та несуть відповідальність за її результати.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бригада — (-и) ж. 1. крим. Злочинне угруповання; банда, кримінальна структура. БСРЖ, 76. 2. тюр. Злочинна група у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 76; ЯБМ, 1, 76. 3. маф. Група рекетирів. ЯБМ, 1, 76. 4. мол. Напівмілітаризоване угруповання (гопників, фашистів, скінхедів та ін.). ПСУМС, 9. Словник жарґонної лексики української мови
  2. бригада — И, ж. 1. злоч. Організоване (на відміну від банди) злочинне угруповання з установленою ієрархією влади. 2. Група людей. Словник сучасного українського сленгу
  3. бригада — БРИГА́ДА, и, ж. 1. Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів. Словник української мови у 20 томах
  4. бригада — БРИГА́ДА, и, ж. 1. Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів. Словник української мови в 11 томах
  5. бригада — брига́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. бригада — -и, ж. 1》 Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів чи батарей та інших військових частин і підрозділів. || Частина флоту, в якій є кілька однотипних військових суден. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. бригада — брига́да (франц. brigade, від італ. brigata – товариство, загін) 1. Військове з’єднання, що складається з кількох військових частин або підрозділів (полків, батальйонів, дивізіонів). 2. Тактичне з’єднання військових кораблів одного класу. Словник іншомовних слів Мельничука