бригада
БРИГА́ДА, и, ж.
1. Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів.
Група штабістів штабу армії і вищого комскладу — командирів дивізій та бригад — з цікавістю оглядали позицію людей другої сотні (Трубл., І, 1955, 76);
// Частина флоту, в якій є кілька однотипних військових суден.
2. Колектив, група людей одного фаху, які разом виконують певне виробниче завдання на заводі, в колгоспі і т. ін.
Бригад у колгоспі п’ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365).
Брига́да комуністи́чної пра́ці — виробничий колектив, який узяв на себе зобов’язання жити і працювати по-комуністичному.
В авангарді трудового руху до комуністичних висот з’явились перші бригади комуністичної праці (Рад. Укр., 1.I 1959, 1).
3. зал. Кондукторський персонал, що обслуговує поїзд.
Значення в інших словниках
- бригада — брига́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- бригада — -и, ж. 1》 Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів чи батарей та інших військових частин і підрозділів. || Частина флоту, в якій є кілька однотипних військових суден. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бригада — БРИГА́ДА, и, ж. 1. Частина сухопутної армії, що складається з кількох полків, батальйонів або батарей та інших військових частин і підрозділів. Словник української мови у 20 томах
- бригада — И, ж. 1. злоч. Організоване (на відміну від банди) злочинне угруповання з установленою ієрархією влади. 2. Група людей. Словник сучасного українського сленгу
- бригада — (-и) ж. 1. крим. Злочинне угруповання; банда, кримінальна структура. БСРЖ, 76. 2. тюр. Злочинна група у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 76; ЯБМ, 1, 76. 3. маф. Група рекетирів. ЯБМ, 1, 76. 4. мол. Напівмілітаризоване угруповання (гопників, фашистів, скінхедів та ін.). ПСУМС, 9. Словник жарґонної лексики української мови
- бригада — брига́да (франц. brigade, від італ. brigata – товариство, загін) 1. Військове з’єднання, що складається з кількох військових частин або підрозділів (полків, батальйонів, дивізіонів). 2. Тактичне з’єднання військових кораблів одного класу. Словник іншомовних слів Мельничука
- бригада — рос. бригада (франц. brigade, від італ. brigata — товариство, загін) — 1. Військове з'єднання, що складається з військових частин (полків, батальйонів). 2. Група людей, які виконують спільну роботу (завдання) і спільно зацікавлені у результатах роботи та несуть відповідальність за її результати. Eкономічна енциклопедія