виручка

рос. выручка, выторг

гроші, одержані (виручені) підприємством, фірмою, підприємцем від продажу товарів і послуг; виторг від реалізації продукції.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виручка — ви́ручка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виручка — ВИ́РУЧКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. вируча́ти 1. – Пора і нам рушати. Дякую за зустріч, виручку в бою (В. Кучер); – Да, да, моя баба як у воду дивилась – усе надіялась, що від колективу прийде нам виручка (М. Стельмах). 2. рідко. Те саме, що ви́торг. Словник української мови у 20 томах
  3. виручка — [виручка] -чкие, д. і м. -уц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  4. виручка — ВИ́ТОРГ (гроші, одержані від продажу чого-небудь), ВИ́РУЧКА, ДОХІ́Д. Марія Кодак, здавши інкасаторові денний виторг,.. йшла до готелю спати (В. Логвиненко); Послала Василя торгувати на базар. Але він повернувся додому без виручки (М. Словник синонімів української мови
  5. виручка — ВИ́РУЧКА, и, ж, 1. розм. Дія за знач. вируча́ти 1. На виручку прийшла Одарка (Мирний, III, 1954, 109); — Пора і нам рішати. Дякую за зустріч, виручку в бою (Кучер, Чорноморці, 1956, 353). 2. Те саме, що ви́торг. Останніми днями в нього добра виручка. Словник української мови в 11 томах
  6. виручка — див. вигода; допомога; порятунок Словник синонімів Вусика
  7. виручка — Виторг Словник чужослів Павло Штепа
  8. виручка — -и, ж. 1》 розм. Дія за знач. виручати 1). 2》 Те саме, що виторг. Великий тлумачний словник сучасної мови