1. Словник української мови у 20 томах

виручка

ВИ́РУЧКА, и, ж.

1. розм. Дія за знач. вируча́ти 1.

– Пора і нам рушати. Дякую за зустріч, виручку в бою (В. Кучер);

– Да, да, моя баба як у воду дивилась – усе надіялась, що від колективу прийде нам виручка (М. Стельмах).

2. рідко. Те саме, що ви́торг.

Конон Семенович встав, забрав з шухлядки виручку і пересипав у гаманець (С. Черкасенко);

Останніми днями в нього добра виручка. Серед мідяків і срібла виблискують три золоті п'ятірки (А. Шиян).

△ Валю́тний ви́торг <�Валю́тна ви́ручка> див. ви́торг.

◇ (1) На ви́ручку (на по́міч), зі сл. приходити, поспішати і т. ін. – щоб допомогти кому-небудь, врятувати когось.

На поміч прийшла Варвара, її спокійні рухи, з якими вона вешталась по хаті, .. поважне обличчя – все те навівало на паню Наталю спокій (М. Коцюбинський);

Маруся навіть не відповідала. Знала, що буде так, як вона хоче. Стара .. прийде на поміч (Г. Хоткевич);

Хотів був стрибнути з ліжка, бігти на виручку, та схаменувся: темно, ще наступлю на когось (В. Близнець);

На Землі навіть найчерствіші люди йдуть на виручку в небезпеці (О. Бердник);

– Ні, лікар якраз я, – знову кинувся на виручку лікар, – а він інженер (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виручка — ви́ручка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. виручка — [виручка] -чкие, д. і м. -уц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
  3. виручка — -и, ж. 1》 розм. Дія за знач. виручати 1). 2》 Те саме, що виторг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виручка — Виторг Словник чужослів Павло Штепа
  5. виручка — див. вигода; допомога; порятунок Словник синонімів Вусика
  6. виручка — ВИ́ТОРГ (гроші, одержані від продажу чого-небудь), ВИ́РУЧКА, ДОХІ́Д. Марія Кодак, здавши інкасаторові денний виторг,.. йшла до готелю спати (В. Логвиненко); Послала Василя торгувати на базар. Але він повернувся додому без виручки (М. Словник синонімів української мови
  7. виручка — ВИ́РУЧКА, и, ж, 1. розм. Дія за знач. вируча́ти 1. На виручку прийшла Одарка (Мирний, III, 1954, 109); — Пора і нам рішати. Дякую за зустріч, виручку в бою (Кучер, Чорноморці, 1956, 353). 2. Те саме, що ви́торг. Останніми днями в нього добра виручка. Словник української мови в 11 томах
  8. виручка — рос. выручка, выторг гроші, одержані (виручені) підприємством, фірмою, підприємцем від продажу товарів і послуг; виторг від реалізації продукції. Eкономічна енциклопедія