вирушання
ВИРУША́ННЯ, я, с.
Дія за знач. вируша́ти.
Коли треба передати значення подорожування, поїздки, вирушання в подорож, слід уживати слово “дорога” (з наук.-попул. літ.);
До вирушання потяга ще був час, тож чоловік вирішив підвищити свій культурний рівень – пройтися музеями (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me