вирушання

вируша́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирушання — -я, с. Дія за знач. вирушати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вирушання — ВИРУША́ННЯ, я, с. Дія за знач. вируша́ти. Коли треба передати значення подорожування, поїздки, вирушання в подорож, слід уживати слово “дорога” (з наук.-попул. літ.); До вирушання потяга ще був час, тож чоловік вирішив підвищити свій культурний рівень – пройтися музеями (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. вирушання — ВИРУША́ННЯ, я, с. Дія за знач. вируша́ти. Словник української мови в 11 томах