вирушання

ВИРУША́ННЯ, я, с. Дія за знач. вируша́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирушання — вируша́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирушання — -я, с. Дія за знач. вирушати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирушання — ВИРУША́ННЯ, я, с. Дія за знач. вируша́ти. Коли треба передати значення подорожування, поїздки, вирушання в подорож, слід уживати слово “дорога” (з наук.-попул. літ.); До вирушання потяга ще був час, тож чоловік вирішив підвищити свій культурний рівень – пройтися музеями (із журн.). Словник української мови у 20 томах