виручка
ВИ́РУЧКА, и, ж, 1. розм. Дія за знач. вируча́ти 1.
На виручку прийшла Одарка (Мирний, III, 1954, 109);
— Пора і нам рішати. Дякую за зустріч, виручку в бою (Кучер, Чорноморці, 1956, 353).
2. Те саме, що ви́торг.
Останніми днями в нього добра виручка. Серед мідяків і срібла виблискують три золоті п’ятірки (Шиян, Гроза.., 1956, 91);
Товстенька опецькувата [бабуся], з сивим волоссям на голові, мліє біля самовара і лічить денну виручку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виручка — ви́ручка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- виручка — [виручка] -чкие, д. і м. -уц':і, р. мн. -чок Орфоепічний словник української мови
- виручка — -и, ж. 1》 розм. Дія за знач. виручати 1). 2》 Те саме, що виторг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виручка — Виторг Словник чужослів Павло Штепа
- виручка — ВИ́РУЧКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. вируча́ти 1. – Пора і нам рушати. Дякую за зустріч, виручку в бою (В. Кучер); – Да, да, моя баба як у воду дивилась – усе надіялась, що від колективу прийде нам виручка (М. Стельмах). 2. рідко. Те саме, що ви́торг. Словник української мови у 20 томах
- виручка — див. вигода; допомога; порятунок Словник синонімів Вусика
- виручка — ВИ́ТОРГ (гроші, одержані від продажу чого-небудь), ВИ́РУЧКА, ДОХІ́Д. Марія Кодак, здавши інкасаторові денний виторг,.. йшла до готелю спати (В. Логвиненко); Послала Василя торгувати на базар. Але він повернувся додому без виручки (М. Словник синонімів української мови
- виручка — рос. выручка, выторг гроші, одержані (виручені) підприємством, фірмою, підприємцем від продажу товарів і послуг; виторг від реалізації продукції. Eкономічна енциклопедія