володіння
рос. владение
одна з форм власності на землю, будівлі, основні засоби, майно, гроші, цінні папери, природні ресурси. Це реальне, фактичне В. чи право володіти об'єктом власності, підкріплене документально. В. об'єктом дає право власникові використовувати його, передавати у розпорядження іншим особам, продавати, дарувати.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- володіння — володі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- володіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. володіти. 2》 Те, що є чиєю-небудь власністю (земля, майно тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- володіння — ВОЛОДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. володі́ти 1, 4, 5. – Ще в 1931 році меджліс прийняв закон .. який анулював право іноземних громадян на володіння землею в нашій країні [Ірані] (П. Словник української мови у 20 томах
- володіння — ВОЛОДІННЯ — суспільно-особистісний спосіб взаємодії життєдіяльності суб'єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої або певних її фрагментів його волі, меті... Філософський енциклопедичний словник
- володіння — ВЛА́СНІСТЬ (майно і т. ін., належне кому-небудь; належність із правом розпорядження), ВОЛОДІ́ННЯ, ПОМІ́СТЯ іст., ОБЛА́ДА заст. (перев. про землі); ПРИДБА́ННЯ (те, що ким-небудь придбане). — Книжка є моя свята власність (Ю. Словник синонімів української мови
- володіння — Володі́ння, -ння; -ді́ння, -ді́нь і -ді́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- володіння — ВОЛОДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. володі́ти. Турбаї потрапляють у володіння багатого миргородського полковника (Вол., Сади.. Словник української мови в 11 томах
- володіння — Володіння, -ня с. Владѣніе. Словник української мови Грінченка