громадянство

рос. гражданство

правова належність особи до певної держави, в результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченнями захисту прав та законних інтересів особи як всередині країни, так і за її межами. Питання Г. регулює законодавство кожної країни, а окремі з них — міжнародні договори.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громадянство — Громадя́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. громадянство — Громадянство, -ва с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства. К. XII. 130. Словник української мови Грінченка
  3. громадянство — -а, с. 1》 Належність особи до складу громадян (у 1 знач.) якоїсь держави, що обумовлює її права та обов'язки щодо цієї держави. 2》 збірн. Те саме, що громадськість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. громадянство — Поняття, яке має політико-юридичний та соціальний зміст. В політико-юридичному відношенні громадянство синонімічно “підданству”, як приналежності особи до відповідної країни, держави. Словник із соціальної роботи
  5. громадянство — ГРОМА́ДСЬКІСТЬ (передові кола суспільства), ГРОМАДЯ́НСТВО, СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ПУБЛІ́ЧНІСТЬ заст. Громадськість (мистецька) прийняла фільм ("Звенигора") з захопленням, народ його не прийняв зовсім як фільм незрозумілий (О. Словник синонімів української мови
  6. громадянство — ГРОМАДЯ́НСТВО, а, с. 1. Належність особи до складу громадян (у 1 знач.) якоїсь держави, що обумовлює її права й обов’язки щодо цієї держави. Для громадян СРСР встановлюється єдине союзне громадянство (Конст. СРСР, 1945, 6). Словник української мови в 11 томах
  7. громадянство — громадя́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  8. громадянство — Це болюче практичне питання для грецьких полісів і, як наслідок, нагальна проблема для класичних політологів. Малі держави, що страждали від внутрішнього розбрату між багатими і бідними та від безупинних війн зі своїми сусідами... Енциклопедія політичної думки