1. Словник української мови в 11 томах

громадянство

ГРОМАДЯ́НСТВО, а, с.

1. Належність особи до складу громадян (у 1 знач.) якоїсь держави, що обумовлює її права й обов’язки щодо цієї держави.

Для громадян СРСР встановлюється єдине союзне громадянство (Конст. СРСР, 1945, 6).

◊ Здобу́ти пра́во громадя́нства — стати загальновідомим і загальновизнаним.

«Глитай» того ж Кропивницького здобув собі право громадянства аж після довгої і завзятої боротьби з забобонами (Фр., XVI, 1955, 113);

Позба́влений пра́ва громадя́нства — не має умов для існування, не існує.

Проблема безробіття давно позбавлена права громадянства на радянській землі (Рад. Укр., 15.УІ 1962, 1).

2. збірн. Те саме, що грома́дськість.

Стоячи на сторожі «мужицьких» інтересів, викликає [І. Франко] часом цілу бурю серед громадянства своїм різким, палким словом (Коцюб., III, 1956, 351);

Він марив про любу працю задля громадянства, а довелось панькатися з судовими паперами (Гр., II, 1963, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. громадянство — громадя́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. громадянство — Поняття, яке має політико-юридичний та соціальний зміст. В політико-юридичному відношенні громадянство синонімічно “підданству”, як приналежності особи до відповідної країни, держави. Словник із соціальної роботи
  3. громадянство — Це болюче практичне питання для грецьких полісів і, як наслідок, нагальна проблема для класичних політологів. Малі держави, що страждали від внутрішнього розбрату між багатими і бідними та від безупинних війн зі своїми сусідами... Енциклопедія політичної думки
  4. громадянство — -а, с. 1》 Належність особи до складу громадян (у 1 знач.) якоїсь держави, що обумовлює її права та обов'язки щодо цієї держави. 2》 збірн. Те саме, що громадськість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. громадянство — ГРОМА́ДСЬКІСТЬ (передові кола суспільства), ГРОМАДЯ́НСТВО, СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ПУБЛІ́ЧНІСТЬ заст. Громадськість (мистецька) прийняла фільм ("Звенигора") з захопленням, народ його не прийняв зовсім як фільм незрозумілий (О. Словник синонімів української мови
  6. громадянство — Громадя́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. громадянство — рос. гражданство правова належність особи до певної держави, в результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченнями захисту прав та законних інтересів особи як всередині країни, так і за її межами. Питання... Eкономічна енциклопедія
  8. громадянство — Громадянство, -ва с. Общество, общественное тѣло, культурное общество. Не сумуймо про мизерну долю нашого українського народу; не журімося про те сиріцтво, у якому зостався і зостається він без первоцвіту свого громадянства. К. XII. 130. Словник української мови Грінченка