гроші

рос. деньги

в умовах товарного виробництва є засобом обміну, мірилом вартості, засобом збереження вартостей і платіжним засобом. Останню властивість Г. надає держава, яка через своє законодавство керує грошовим обігом країни. Г. можуть мати свою власну цінність (предметні Г. — металеві) і цінність, похідну від функцій, які вони виконують (паперові Г,). До Жовтневої революції у підросійській частині України в обігу були Г. Російської імперії. З 1899 р. (реформа Вітте) — це золота валюта, грошовою одиницею був рубль (українська назва карбованець), що містив у собі 0,7742 г чистого золота. В австро-угорській частині України валютою з 1892 р. була австрійська крона ( 0,38875 г чистого золота). З поновленням Української держави (1917-1929 рр.) з'явилися власні гроші — паперові, з емблемами держави та українськими написами. Розрахунки проводились у карбованцях і гривнях (1 карбованець = 2 гривням. і гривня = 100 шагам); вартість карбованця прирівнювалася до 17,424 долі (1 доля = 0.044 г. щирого золота). Ухвалою Української Центральної Ради у 1917р. надруковано перший державний кредитовий білет вартістю 100 карбованців, напис на якому зроблено чотирма мовами: українською — на аверсі, російською, польською та єврейською — на реверсі. Законом Центральної Ради з 1918 р. валютною одиницею стала гривня, а розмінною дрібною монетою — шаг (1/100 гривні). Нестача потрібної кількості розмінної монети та інші обставини зумовили появу місцевих грошей. У 1996 р. в Україні в обіг введена гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гроші — (металеві і паперові знаки вартості товару) розм.: грошенята, зб. копійка, монета, гріш, (лише паперові) банкноти, (іноземна) валюта// грошові знаки. Словник синонімів Полюги
  2. гроші — гро́ші множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. гроші — нікчемний (презренний, погорджений) метал, зневажл.; (невеликі, мізерні кошти) щербаті копійки; (великі прибутки) золотий дощ, книжн.; (влада грошей, золота) золотий телець (ідол), книжн.; золоте теля, книжн., ірон. Словник фразеологічних синонімів
  4. гроші — мн., (паперові) асигнації, банкноти, кредитки, ок. бони, купони; фам. валюта, монета, купило, побрязкачі, фінанси; (готові) готівка; (срібні) срібняки, (мідні) мідяки, (дрібні) дрібняки; П. капітал. Словник синонімів Караванського
  5. гроші — [грош'і] -шеий, ор. гр'ішмие і грошима Орфоепічний словник української мови
  6. гроші — -ей, мн. 1》 Металеві й паперові знаки, що є мірою вартості за купівлі та продажу. Кредитні гроші. Базові гроші — сукупність готівки, емітованої центральним банком, та залишку коштів комерційних банків на їхніх рахунках у центральному банку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. гроші — гроші : ◊ тяжкі́ гроші 1. велика сума грошей (ст): А коли настане мороз і хідники покриє ожеледа, кожного дня треба сокирою цюкати лід і посипати попелом чи трачинням, щоб люди ніг не ломали, бо з того тільки самі клопоти виходять. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. гроші — Аби були побренькачі, то будуть і послухачі. Як будуть гроші, то буде й кому слухати нас. Без грошей, як без очей. Без очей не найдеш дороги, а без грошей нічого не купиш. Гроші — гроші родять. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. гроші — син. акча, аржан, бабки (бабло), башлі, голуби, дріжджі, дукати, гульдени, драхми, зуза, капуста, крейцери, лаве (лавуха), леве, манка, папір (папірчики), пеньонзи, повітря, прайс, рижики, сармак (сармачило), тугрики, фанера, фарш, фішки, форинти... Словник жарґонної лексики української мови
  10. гроші — (англ. money) економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує у суспільстві роль загального еквівалента. Обслуговують всі сфери економічних відносин і виконують при цьому п’ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу... Економічний словник
  11. гроші — Асигнації, бабки (жарг.), багатство, бакси, бринькач (дзвінка монета), валюта, готівка, грошаччя, грошва, грошенята, грошики, грошина (монета), грошшя, добові (у відрядженні), дрібняки, дрібнячки, дріб'язок, золото, калитка (переносне), капітал... Словник синонімів Вусика
  12. гроші — Засіб обміну товарів і послуг та мірило їхньої вартості, також засіб накопичення скарбів і засіб платежу по зобов'язаннях. Універсальний словник-енциклопедія
  13. гроші — гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Фразеологічний словник української мови
  14. гроші — БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІ мн., КАПІТА́Л розм., КАПІТА́ЛИ мн., підсил. розм., МІЛЬЙО́НИ мн., підсил. Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Словник синонімів української мови
  15. гроші — Гро́ші, гро́шей, гро́шам, грі́шми і гроши́ма Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. гроші — ГРО́ШІ, ей, мн. 1. Металеві і паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі і продажу. Хто йде, їде — не минає: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Шевч., І, 1951, 46); В торбині був уже .. Словник української мови в 11 томах
  17. гроші — Гроші, -шей ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн грошима и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. дурні гроші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ РК. Левиц. І. в гроші йти. Словник української мови Грінченка