гроші

Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.

Як будуть гроші, то буде й кому слухати нас.

Без грошей, як без очей.

Без очей не найдеш дороги, а без грошей нічого не купиш.

Гроші — гроші родять.

У багатого чоловіка, багато доходів від грошей вложених, чи то в господарство, чи у промисл, або в торговлю.

Гроші добрий слуга, та лихий пан.

Коли грішми орудуємо мудро, то дістаємо доходи, а коли гроші орудують нами, то ми провадимо гуляще життя, яке зруйнує нас.

Гроші можуть много, а правда все.

За гроші мож підкупити і справедливість, та правда не пропаде.

Гроші, молода красна жінка і бистрі коні, то смерть.

На гроші і молоду красну жінку злакомляться лихі люди та уб'ють, бистрі коні скоро полошаться і тоже можуть принести смерть.

Гроші, то подвійна біда; і як є і як нема.

Як маємо гроші, то боїмось, щоб їх не украли, а як не маємо грошей, то журимось, як їх роздобути на конечні речі.

Дай, Боже, гроші, бо на біду, я сам зароблю.

Глумиться сам над собою чоловік, якому біда біду тягне.

Де гроші говорять, там розум мовчить.

Багатий, хоч і дурний, має більше поваги в громаді, як мудрий, а бідний.

Де гроші судять, там право в кут.

Бо і свідки і суддя підкуплені.

Де нема людей, там не треба і грошей.

Бо немає кому їх уживати.

Десь не дав гріш, там не пхай свій ніс.

Не мішайся до чужого діла.

За мої гроші хай мені мокне.

Свою річ, я можу і знищити, нікому діла до того.

Ліпше гріш у жмені, як в чужій кишені.

Що маємо, те певне, а довжник може не віддати.

Набрався дрібних від дурних.

Набрався грошей від людей нечесним способом, бо витуманив.

Нащо нам гроші, коли ми хороші.

Жартує молодь між собою, коли не має защо купити почастунку.

Не маєш грошей, то не йди на торг, бо ніхто не дасть на борг.

На базарі продають лиш за готівку.

Нині за гроші, а завтра на борг.

Нема кредиту. Завтра все лишається завтра.

Рахуй гроші зтиха, не зазнаєш лиха.

Не хвались своїми грішми, бо хтось може закрастися і украсти їх.

Святі гроші, моліться за нас.

Жартує чоловік, якому конечно треба грошей. За гроші всього дістанеш.

Тепер за гроші можеш все зробити, а навіть і неба купити.

Докір церковним властям, що дбають лише про матеріяльну користь.

Хто гроші не рахує, того біда частує.

Хто марнує гроші, той буде бідувати.

Хто має гроші — журиться, що зробити з ними, а хто не має грошей — журиться, як обійтися без них.

Значіння як і сказано.

Хто не має грошей у кишені, той мусить мати їх на язиці.

Мусить облесними словами наклонити когось, щоб йому позичив.

Хто розкидає гроші руками, той буде шукати їх ногами.

Марнотравник збідніє і буде примушений іти на заробіток.

Чоловік без грошей, як пташка без крил.

Пташка без крил не годна полетіти де хоче, а чоловік без грошей, не годен піти, де йому треба.

Чоловік без грошей, як самопал без набою.

Негоден зробити того, що хоче.

Які гроші — такий крам, які халяви — такий пан.

За великі гроші — ліпший товар, за малі гроші — гірший товар. Давно пани одягали своїх слуг у гарні чоботи, і чиї слуги мали кращі чоботи з великими халявами, після того судили заможність пана.

Як треба гроші дати, то так як зуба рвати.

Видавання грошей деякі люде так болючо відчувають, як і виривання зуба.

Як чоловік має багато грошей, то менше розуму, а як менше грошей, то більше розуму.

Як маємо багато грошей, то розтрачуємо їх без надумання, а коли грошей не маємо, то журимось, думаємо, як їх роздобути.

Велике діло гроші, а ще більше правда.

Гроші мають велику силу, але правди не можна купити за них.

Гроші ідуть до багатого, а злидні до бідного.

Багатий багатіє, а бідний завжди поневіряється у злиднях.

Гроші на ні що не здадуться, як їх не уживається.

Гроші не мають своєї вартості, якщо їх не використовують.

Гроші — сила : одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять.

Погляд на гроші, як на найбільшу силу і найбільше лихо у житті.

Де гроші говорять, там правда мовчить.

Коли правду купують за гроші.

Коби гроші, а порада буде.

Про адвоката, який ласий до грошей.

У кого грошей нема, тому й світ, як тюрма.

Бідному тяжко живеться на світі, для нього замкнені всі двері.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гроші — (металеві і паперові знаки вартості товару) розм.: грошенята, зб. копійка, монета, гріш, (лише паперові) банкноти, (іноземна) валюта// грошові знаки. Словник синонімів Полюги
  2. гроші — гро́ші множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. гроші — нікчемний (презренний, погорджений) метал, зневажл.; (невеликі, мізерні кошти) щербаті копійки; (великі прибутки) золотий дощ, книжн.; (влада грошей, золота) золотий телець (ідол), книжн.; золоте теля, книжн., ірон. Словник фразеологічних синонімів
  4. гроші — мн., (паперові) асигнації, банкноти, кредитки, ок. бони, купони; фам. валюта, монета, купило, побрязкачі, фінанси; (готові) готівка; (срібні) срібняки, (мідні) мідяки, (дрібні) дрібняки; П. капітал. Словник синонімів Караванського
  5. гроші — [грош'і] -шеий, ор. гр'ішмие і грошима Орфоепічний словник української мови
  6. гроші — -ей, мн. 1》 Металеві й паперові знаки, що є мірою вартості за купівлі та продажу. Кредитні гроші. Базові гроші — сукупність готівки, емітованої центральним банком, та залишку коштів комерційних банків на їхніх рахунках у центральному банку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. гроші — гроші : ◊ тяжкі́ гроші 1. велика сума грошей (ст): А коли настане мороз і хідники покриє ожеледа, кожного дня треба сокирою цюкати лід і посипати попелом чи трачинням, щоб люди ніг не ломали, бо з того тільки самі клопоти виходять. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. гроші — син. акча, аржан, бабки (бабло), башлі, голуби, дріжджі, дукати, гульдени, драхми, зуза, капуста, крейцери, лаве (лавуха), леве, манка, папір (папірчики), пеньонзи, повітря, прайс, рижики, сармак (сармачило), тугрики, фанера, фарш, фішки, форинти... Словник жарґонної лексики української мови
  9. гроші — (англ. money) економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує у суспільстві роль загального еквівалента. Обслуговують всі сфери економічних відносин і виконують при цьому п’ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу... Економічний словник
  10. гроші — Асигнації, бабки (жарг.), багатство, бакси, бринькач (дзвінка монета), валюта, готівка, грошаччя, грошва, грошенята, грошики, грошина (монета), грошшя, добові (у відрядженні), дрібняки, дрібнячки, дріб'язок, золото, калитка (переносне), капітал... Словник синонімів Вусика
  11. гроші — Засіб обміну товарів і послуг та мірило їхньої вартості, також засіб накопичення скарбів і засіб платежу по зобов'язаннях. Універсальний словник-енциклопедія
  12. гроші — гребти́ (загріба́ти, горну́ти і т. ін.) гро́ші лопа́тою, зневажл. Без великих затрат праці дуже швидко багатіти; наживатися. — Ну, там, Лесю, чоловік зразу багатіє .. Там гроші лопатою гребуть (М. Фразеологічний словник української мови
  13. гроші — БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІ мн., КАПІТА́Л розм., КАПІТА́ЛИ мн., підсил. розм., МІЛЬЙО́НИ мн., підсил. Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Словник синонімів української мови
  14. гроші — Гро́ші, гро́шей, гро́шам, грі́шми і гроши́ма Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. гроші — ГРО́ШІ, ей, мн. 1. Металеві і паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі і продажу. Хто йде, їде — не минає: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Шевч., І, 1951, 46); В торбині був уже .. Словник української мови в 11 томах
  16. гроші — рос. деньги в умовах товарного виробництва є засобом обміну, мірилом вартості, засобом збереження вартостей і платіжним засобом. Останню властивість Г. надає держава, яка через своє законодавство керує грошовим обігом країни. Eкономічна енциклопедія
  17. гроші — Гроші, -шей ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн грошима и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. дурні гроші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ РК. Левиц. І. в гроші йти. Словник української мови Грінченка