дилема

рос. дилема

(грец. di — двічі і lem-ma — посилання) — судження, в якому предметові надаються дві ознаки, що суперечать одна одній і виключають можливість третьої. Переносно — необхідність вибору між двома небажаними варіантами.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилема — Одне з двох, жм. або-або, так чи так; З. П. важкий вибір <�альтернатива>. Словник синонімів Караванського
  2. дилема — -и, ж. 1》 Логічне судження з двома виставленими протилежними положеннями, що суперечать одне одному і виключають можливість третього. 2》 Необхідність вибору між двома (звичайно небажаними або важко здійсненними) можливостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дилема — диле́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. дилема — Диле́ма, -ми, -мі; -ле́ми, -ле́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дилема — Конечність вибору Словник чужослів Павло Штепа
  6. дилема — диле́ма (від грец. δίλημμα – подвійний засновок) 1. Судження, в якому предметові приписуються дві ознаки, що суперечать одна одній і виключають можливість третьої. 2. Переносно – необхідність вибору між двома небажаними можливостями. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. дилема — ДИЛЕ́МА, и, ж. 1. Логічне судження з двома виставленими протилежними положеннями, що суперечать одне одному і виключають можливість третього. 2. Необхідність вибору між двома (звичайно небажаними або важко здійсненними) можливостями. Словник української мови в 11 томах
  8. дилема — Як правильно: автор піднімає, порушує чи розв’язує проблеми? По-перше, наголошувала лінгвіст Євгенія Чак, ці слова за змістом не тотожні: перші два – піднімати, порушувати – означають “привернути увагу до якогось питання, справи,” а третє... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»