дилема

Як правильно: автор піднімає, порушує чи розв’язує проблеми?

По-перше, наголошувала лінгвіст Євгенія Чак, ці слова за змістом не тотожні: перші два – піднімати, порушувати – означають “привернути увагу до якогось питання, справи,” а третє – розв’язувати – “вирішувати їх”. Порушення проблеми ще не означає її розв’язання. Тому в один семантичний ряд ставити ці дієслова не можна.

По-друге, у сполученні з словами питання, проблема, справа, клопотання за нормами сучасної літературної мови, коли йдеться про значення “пропонувати для обговорення, розв’язання”, вживають дієслово порушувати або його контекстуальні синоніми ставити, висувати, розпочинати тощо. Однак використання лексеми піднімати замість порушувати нині сприймається як стилістичне відхилення.

Отже, краще сказати: “автор порушує проблеми...” або (з іншим значенням) “автор розв’язує проблеми...”

2. Дилема – проблема

Дилема – слово грецького походження. Воно означає потребу вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними. Помилковим є вислів дві дилеми, бо ди- вказує на наявність тільки двох можливостей однієї дії.

Інколи це слово сплутують з іменником проблема. Скажімо, ось такий неправильний вислів: "Переді мною стояла дилема: де дістати гроші?" Безперечно, тут доречніше сказати стояла проблема. Адже це теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання. Саме проблемами називають складні питання у галузі міжнародних відносин, економіки, науки. Корінні проблеми сучасної епохи, важливі проблеми соціально-економічного розвитку країни.

Отже, проблема вказує на необхідність її розв'язання, дилема – на вибір між двома можливостями. Ці змістові нюанси маємо враховувати у висловах типу розв'язати складну проблему життя – життя поставило дилему, проблема війни і миру – дилема війни і миру.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилема — диле́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дилема — Одне з двох, жм. або-або, так чи так; З. П. важкий вибір <�альтернатива>. Словник синонімів Караванського
  3. дилема — -и, ж. 1》 Логічне судження з двома виставленими протилежними положеннями, що суперечать одне одному і виключають можливість третього. 2》 Необхідність вибору між двома (звичайно небажаними або важко здійсненними) можливостями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дилема — Конечність вибору Словник чужослів Павло Штепа
  5. дилема — диле́ма (від грец. δίλημμα – подвійний засновок) 1. Судження, в якому предметові приписуються дві ознаки, що суперечать одна одній і виключають можливість третьої. 2. Переносно – необхідність вибору між двома небажаними можливостями. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. дилема — Диле́ма, -ми, -мі; -ле́ми, -ле́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дилема — ДИЛЕ́МА, и, ж. 1. Логічне судження з двома виставленими протилежними положеннями, що суперечать одне одному і виключають можливість третього. 2. Необхідність вибору між двома (звичайно небажаними або важко здійсненними) можливостями. Словник української мови в 11 томах
  8. дилема — рос. дилема (грец. di — двічі і lem-ma — посилання) — судження, в якому предметові надаються дві ознаки, що суперечать одна одній і виключають можливість третьої. Переносно — необхідність вибору між двома небажаними варіантами. Eкономічна енциклопедія